ІСТОРІЯ МАЙСТЕРНІ ЖИВОПИСУ І ХРАМОВОЇ КУЛЬТУРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ


Ключові слова: M. Стороженко, майстерня монументального живопису, навчальний процес, методика викладання.

Анотація

Статтю присвячено майстерні живопису і храмової культури, де здійснюється підготовка художників, які спеціалізуються на релігійному станковому й монументальному живопису. Ретроспективний аналіз історії майстерні проведено на тлі історії Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. На основі вивчення історичного, організаційного та педагогічного досвіду цієї майстерні підтверджено, що академія від часу свого заснування зберігає традиції фахового навчання в індивідуальних навчально-творчих майстернях, очолюваних видатними митцями-педагогами, які самостійно формували навчальні програми, добирали методику та втілювали педагогічні ідеї у своїй викладацькій практиці. Проаналізовано програму засновника майстерні живопису і храмової культури професора М. Стороженка. Увагу акцентовано на поєднанні в ній двох складових: релігійномистецької культури та академічної фахової школи. Підкреслено, що засадничою ідеєю майстерні став стиль українського бароко. Збереження візантійсько-давньоруської образотворчої традиції через копіювання творів релігійного малярства разом із засвоєнням академічної програми з рисунка, живопису та композиції на сьогодні складають суть методики виховання майбутніх фахівців за спеціалізацією художник-живописець-монументаліст. Розглянуто значення навчального іконостаса та виконання спільного бакалаврського диплому, що дозволяє виховати у студентів вміння творчо працювати в колективі, дотримуватись колегіальної думки, підпорядковувати особистісне загальному, критично мислити. Виявлено методологічні аналогії між майстернею монументального живопису і храмової культури НАОМА, майстернею М. Бойчука та іконописною малярнею Києво-Печерської лаври. Доведено, що використання традиції і практики, поєднання національних традицій з новаціями мистецтва першої третини ХХ ст. дозволили М. Стороженкові виробити свою методику викладання, свою педагогічну систему, започаткувати свою школу. Стверджено, що аналіз історичного досвіду може бути корисним у процесі навчання і виховання сучасних художників сакрального мистецтва.

Посилання

Gry’gorov, Viktor. “Vidnovlennya ta robota majsterni monumental’nogo zhy’vopy’su ky’yivs’kogo xudozhn’ogo insty’tutu v 60–80-x rokax XX st.”. Ukrayins’ka akademiya my’stecztva : Doslid. ta nauk.- metod. pr. (26) 2017: 277–283. Druk.
Zholtovs’ky’j, Pavlo. Malyunky’ Ky’yevo-Lavrs’koyi ikonopy’snoyi majsterni. Ky’yiv: Naukova dumka, 1982. Druk.
Kashuba-Vol’vach O. Ukrayins’ka akademiya my’stecztva: Istoriya zasnuvannya (berezen’–gruden’ 1917).
Xronologiya podij. Dokumenty’. Ky’yiv: Feniks, 2014. Druk.
Koval’chuk, Ostap. “Ukrayins’ka akademichna xudozhnya shkola drugoyi polovy’ny’ XX — pochatku XXI st.”.
Ukrayins’ka akademiya my’stecztva : Doslid. ta nauk.-metod. pr. 18 (2011): 86–95. Druk.
Kry’volapov, My’xajlo. “Ukrayins’ka akademiya my’stecztva. Storinky’ istoriyi” My’stecztvoznavstvo Ukrayiny’: Zb. nauk. pr. 6–7 (2006): 511–530. Druk.
Pry’byega, Leonid. “Istoriya i s’ogodennya Nacional’noyi akademiyi obrazotvorchogo my’stecztva i arxitektury’”. Ukrayins’ka akademiya my’stecztva: Doslid. ta nauk.-metod. pr. (14) 2007: 12–23. Druk. Solovej, Oles’. “Fenomen tvorcho-pedagogichnoyi diyal’nosti”. My’stecztvoznavstvo Ukrayiny’ : Zb. nauk. pracz’. 9 (2008): 338–345. Druk.
Cheby’kin, Andrij. “Ukrayins’ka akademiya my’stecztva: trady’ciyi, suchasnist’, perspekty’vy’”. Ukrayins’ka akademiya my’stecztva : Doslid. ta nauk.-metod. pr. 1 (1994): 9 — 15. Druk.
Shmagalo, Rosty’slav. My’stecz’ka osvita v Ukrayini seredy’ny’ XIX — seredy’ny’ XX stolittya: strukturuvannya, metodologiya, xudozhni pozy’ciyi. Avtoref. dy’s. L’viv. nacz. akad. my’stecztv. 2005. L’viv. Druk.
Опубліковано
2019-12-15
Як цитувати цю статтю:
Pylypenko, I. (2019). ІСТОРІЯ МАЙСТЕРНІ ЖИВОПИСУ І ХРАМОВОЇ КУЛЬТУРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ. Збірник наукових праць «Українська академія мистецтва», (28), 136-141. https://doi.org/https://doi.org/10.33838/naoma.28.2019.136-141