Фігуратив у китайському олійному живописі: від Мао до ню

Ключові слова: Китай, олійний живопис, європейський вплив, реалізм, фігуратив, жанри живопису

Анотація

У статті розкривається проблематика впливів реалістичного мистецтва на жанрове розмаїття у китайському живописі. На прикладі становлення фігуративного живопису упродовж ХХ ст. показано процеси, що відбувалися після культурної революції та подальших історичних періодів у Китаї. Визначено причини, що вплинули на становлення фігуративного живопису загалом, та живопису ню зокрема. Також наголошено на суспільному сприйнятті нових стилів та його еволюції. Увагу акцентовано на стильових і символічних особливостях китайського фігуративного живопису окресленого періоду; досліджено еволюцію зображення облич і постатей; роль і значення червоного кольору в контексті традиційної китайської культури. Детально вивчено розвиток образів політичних лідерів, простого народу та героїчних персонажів. На прикладі кількох (знакових для свого часу) творів показано способи стилістичного протиставлення та водночас сюжетного об’єднання різних груп персонажів. Подано перелік та опис найхарактерніших сюжетів фігуративного живопису періоду культурної революції та показано їхню роль у пропаганді, зокрема: зображення лідера, ілюстрація героїзму, зображення червоної гвардії, зображення селян і солдатів. На основі дослідження стилістичних та сюжетних особливостей низки знакових живописних робіт запропоновано варіант типологізації та періодизації китайського фігуративного живопису того часу. Розглянуто основні прийоми та засоби вираження ідей художниками – від прямого використання транспарантів з текстом у картинах – до оригінальних композиційних та колористичних вирішень. Виявлено досягнення та проблеми розглянутого жанру, а також поступове проникнення фігуративного живопису в суспільне життя Китаю. Оцінюється сучасний етап становлення фігуративного живопису в Китаї та його місце в сучасному глобальному культурному процесі.

 

Посилання

1. Fan, Dian. Chinese Fine Arts in the 1990’s. [S. L.]. 1993. Print.
2. Fan, Dian, Leng Lin, and Hans van Dijk. Ideals and Idols of Beijing (catalog). Hong Kong: Schoeni Art Gallery, 1994. Print.
3. Fan, Dian. Ten Noted Contemporary Chinese Oil Painters and Their Artistry. Fuzhou: Fujian Fine Arts Press, 1994. Print.
4. Lu, Siaolu. «Everybody have their own way: in memory of the pioneers of modern Chinese art, who studied in East Asia and in the West». Art and Asia Pacific (2004): 86. Print.
5. «中国油画史»刘淳著, 中国青年出版社, 2005年7月 462页 [Лю Чун. Історія китайського олійного живопису. Пекін: Кит. молодіж. видав. дім. 2005].
6. «满幅韵律总关情—马常利先生的油画艺术» 范迪安 发表于 «中国文化报» 2015年12月13日
URL:http://wap.cnki.net/baozhi-CWHB¬2015¬1213¬00¬81.html (Дата звернення: 13.12.2015). [Фань Діан. «Олійний живопис Ма Чан Лі». Новини китайської культури. Веб. 13 Груд. 2015. < http://wap.cnki.net/baozhi-CWHB-2015¬1213¬00¬81.html >].
7. Sullivan, Michael. Art and Artists of Twentieth-Century. China. Berkeley. Los Angeles: Ahmanson Murphy Imprint in Fine Arts, 1996. Print.
Опубліковано
2019-02-27
Як цитувати
Ke, S. (2019). Фігуратив у китайському олійному живописі: від Мао до ню. Збірник наукових праць «Українська академія мистецтва», (27), 221-226. https://doi.org/10.33838/naoma.27.2018.221-226